Печворк — це одна з різновидів рукоділля. Суть цієї техніки шиття складається в з'єднанні клаптів різних тканин в цілісне полотно (подібно мозаїці). Вироби, пошиті таким способом, виглядають стильно і оригінально, оскільки в них можуть поєднуватися десятки різних текстур і відтінків. Дана методика успішно застосовується для виготовлення найрізноманітніших видів тканих виробів — постільних комплектів, чохлів для меблів, прихваток для кухні, суконь та ін.

Незважаючи на уявну простоту цієї техніки шиття, для її освоєння необхідно прикладати певні зусилля. Щоб швидко оволодіти печворком, слід відвідувати спеціалізовані навчальні курси. Тим не менш, при наявності вільного часу, бажання та необхідних інструментів швейної машинки, ножиць, голок та ін) можна навчитися створювати справжні шедеври і в домашніх умовах.

Різновиди печворку

Існує безліч різних видів печворку. Найбільш популярними з них є такі:

• класичний (англійська). Для пошиття виробів застосовуються фрагменти тканин, підібрані за розмірами і формами. Найчастіше, використовується бавовняне полотно;
• Дана методика дає повну свободу дій рукодільниця. В процесі шиття можуть бути використані шматочки тканин, що відрізняються за формами, розмірами і щільності. Клапті часто зшиваються у випадковому порядку.

Менш поширеним є японський печворк. Цю техніку шиття застосовують при виготовленні традиційної японської одягу — зокрема, кімоно. В ній використовуються стандартні візерунки у вигляді геометричних фігур — квадратів, ромбів, трикутників та ін.

Особливості клаптикового шиття

Методика клаптикового шиття має кілька важливих переваг.

• По-перше, для пошиття виробів можна застосовувати шматочки тканин, а не велике полотно, на покупку якого потрібно чимала грошова сума. Це дозволяє з розумом використовувати весь тканий матеріал, не викидаючи його залишки.
• По-друге, ця техніка шиття дозволяє втілювати в реальність практично будь-які дизайнерські задуми. Ви можете комбінувати кольори та фактури тканин на свій розсуд, не дотримуючись будь-яких жорстких вимог і не дотримуючись шаблонами. Головне — стежити за тим, щоб вироби були виконані в єдиній кольоровій гамі. Для підбору оптимальних кольорів і відтінків можна скористатися спеціальними комп'ютерними програмами чи посібниками.

Перш, ніж приступити до роботи, необхідно заздалегідь створити ескіз. Потрібно визначити розміри і кількість фрагментів, з яких буде пошито виріб. Для цього слід нанести розмітку на тканині, використовуючи крейду, мило або звичайний олівець. Не варто застосовувати кулькові та гелеві ручки, оскільки чорнило можуть проступити на лицьову сторону полотна і просто зіпсувати матеріал.

Тканину потрібно завчасно випрати, вирівняти праскою і обробити крохмалем. Накрохмалену полотно стає більш податливим, тому з таким матеріалом набагато зручніше і простіше працювати. При окресленні шаблону потрібно наносити на тканину за дві лінії — одну для вирізання і другу для шиття. Коли всі фрагменти тканин розрізані на шматочки певних форм і розмірів, залишається лише з'єднати їх за допомогою швейної машинки або звичайних ниток з голками.